За підсумками другого етапу Всеукраїнської акції «7 природних чудес України» біосферний заповідник «Асканія Нова» посів перше місце. Тому саме наш степовий край представляє Україну на всесвітньому конкурсі «7 нових чудес Світу». З Херсонщини стартувала програма привернення громадської уваги до цього змагання. Розпочалась вона з двох найбільших ВУЗів нашого міста. Студентам розповіли про важливість заходу та необхідність пропагування природного світу рідного краю.
У конкурсі бере участь майже 500 учасників з 261 країни, серед яких буде відібрано по одинадцять об’єктів з семи підрозділів. На сьогодні «Асканія Нова» знаходиться на 30 місці у своїй номінації (а для виходу до фінальної частини повинна бути у першій «десятці»). За словами ініціатора акції – віце-спікера Верховної Ради Миколи Томенка, «така ситуація склалась лише тому, що ми ще не розпочинали широкомасштабну піар-компанію. Маю надію, що завдяки нашим зусиллям та ентузіазму громадян ми пройдемо до наступного туру».
Дійсно, саме від нас залежить доля «Асканії» у змаганні. Адже переможців другого туру обирають за підсумками Інтернет-голосування, яке проводиться на офіційному сайті. Це добра нагода показати привабливість Херсонщини та України в цілому, як одного з туристичних центрів не лише для місцевих, а й закордонних туристів. У третьому турі конкурсантів будуть оцінювати експерти ЮНЕСКО. Як завірив пан Томенко, один голос Україна вже має: серед експертів є наш співвітчизник, який вболіває за «Асканію».
В рамках піар-компанії на підтримку заповідника на «День Землі» (22 квітня) планується запросити відомих українських художників, які будуть писати неповторні пейзажі «Асканії». Можливо, потім відбудеться аукціон картин. Організатори ведуть перемови з центральними телеканалами для показу соціальної реклами. Активно розробляється інфраструктура (збираються побудувати невеличкий мотель та влаштувати паркінг). Також розробляється туристичний маршрут, до якого увійде відвідування єдиної у Європі пустелі – «Олешківських пісків».
Але все це поки що у задумах. Адже фінансування йде за складною схемою. Розміри виділених коштів мізерні, їх вистачить тільки на утримання персоналу, який працює у заповіднику. Тож одна надія на спонсорів та меценатів. Хто знає, з’являться вони чи ні – економічна криза. Та Микола Томенко іншої думки: «Криза нас не стосується. Мова йде про престиж країни, а це – благородна мета!».